Чом мене ховаєте живою,
На зап’ястях в’яжете рушник,
Держите свічки над головою
Під глухий затужавілий крик?
Долілиць безбарвними рядами -
Немічна, згорьована юрба -
Ви йдете… А поруч я із вами,
Безтілесна йду, але жива.
Сльози вам нечутно витираю,
В маківки цілую промінцем
І долоню кожного тримаю.
Не прощаюся – іду тихцем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349152
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: Наталка Кольоровісни