Кололева без тебе сходить на небо слави.
Дивиться з гори. Де ви? Так треба.
Позирає на всіх. Мружить очі лукаво.
Тепер вона входить в екстаз.
Вона знає, для чого усі ті розмови.
Вона чує і знову вигадує щось,
Щоби знову не прийти додому.
Щоб дурів ти за чашкою кави в той час.
Коли вона знає про твої бажання,
Про твої страждання й нестримний психоз.
Вона позвонить тобі востаннє
й промовить ніби не всерйоз:
"Ти ж знаєш, як я тебе сильно кохаю".
Не вірив би ти їй. Безглуздо те все.
Королева знає, що вона робить.
Королева знає. Ти дурень. Однак,
Вона не здогадується. Видалив номер
І викреслив з списку знайомих. Ось так.
3 липня 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2012
автор: Maggie Bee