Паперові горщики палахкотять цвітом,
дорослішаючи на рідких балконах
тисячолітніх склепів.
хтось зневажливо підгледів
зміну поколінь, поклонінь
й передчасних видінь.
моя перемелена тінь обирає
тіло собі на потім.
на фінальній ноті земля холоне,
струшують попіл швидкі вагони
і замикають бачення,-
горщики списані
іншим дощам призначені..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349140
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: Biryuza