Боже мій!..
Я щасливий!
Мені сорок пять.
Я ще тут.
Біля мене дівчата ще стогнуть на зоряних мітлах.
Хоч і грошей не дуже...
Та слава росте, наче ртуть.
Ігор Павлюк *** http://maysterni.com/publication.php?id=79548
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Seraph_(Hagia_Sophia).jpg
Боже мій!..Він щасливий! Йому сорок пять.Він ще тут.
Біля нього дівчата ще стогнуть на зоряних мітлах.
Хоч і грошей не дуже...Та слава росте, наче ртуть.
Він пірнає у славу оту, як в божественне світло.
Він поет, він живе поряд з нами і житиме ще,
І напише він віршів багато струнких і не дуже.
Його твори у когось сердечний ще викличуть щем,
А комусь вони будуть, як щось не суттєве, байдужі.
Він живе серед нас, хтось стрічає його кожен день
І, лиш обрані знають, кого доторкнулись плечима,
Бо поезію серце ганя коридорами вен
У цього чоловіка із поглядом від серафима.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348915
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: Патара