Сповивала зібгані слова
У фантомну пристрасну фольгу.
Почуттів занедбаний обвал,
Вигнула в підкову чи дугу.
Посадила квіти у граніт,
Поливала ласкою щодня.
Тілом розтопила вічний лід,
Що лякав стіною, мов броня.
Зіпсувати, латаний теплом,
Висічений - щастя постамент,
Не дала. Зашторила крилом,
Кусник раю - вічності сегмент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348822
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2012
автор: Любов Чернуха