Ми

Холодний  вітер,  небо  в  погляд  ввібране,  
Тендітних  пальчиків  в  долоні  відчуття
Ретельно  ми  в  цій  вічності  підібрані
І  в  ці  години  загнані  життям..

Пахучих  трав  до  ніг  ледь  чутні  дотики,
Знайомих  квітів  в  серці  терпкий  щем
І  видих  в  шию,  надстійким  наркотиком
По  душі  списом,  в  серденько  мечем

Квітуча  радість,  близькості  святішання,
Твоя  тендітність,  дотик,  серця  стук.
В  моєму  Ти  бажанні  тут  залишена
У  ритмі  поля,  неба,  ніжних  рук..

От-от  впадеш  у  небо,  та  літаєш  ще,
Просто  бо  хочеш,  бо  кохаєш  злет,
Цей  вільний  вітер  став  Тобі  пристанищем,
Вписав  новий  у  спогади  куплет

Мене  ж  скорила  впевнено  та  солодко
В  блаженну  мить  схилила  до  землі,  
О,  моє  Сонце,  найдорожче  Золотко,
Рятунок  в  шторм  і  Зіронька  в  імлі…  

Який  же  рай  твої  кохати  видихи,
Ніжного  голосу  ковтати  терпкий  світ,
На  твоїм  личку  радість  світлу  вишити,
І  все  новий  виплекувать  політ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348701
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.07.2012
автор: Barabashka