Підем, кохана, на берег ріки-
Прохолодою вечір диха...
Там сплелися вербові гілки,
Хвиля берег цілує стиха.
Милуватися станемо ми
Оксамитом купальської ночі.
Там багаття в обіймах пітьми,
Там збуваються мрії дівочі.
Хто зуміє, кому пощастить,
Квітку папороті зірвати,
Той довіку себе захистить -
Буде долю щасливу мати!
А дівчата вінки сплетуть,
Кожна свічку свою запалить
І з поклоном, в далеку путь,
В путь тривожну вінок відчалить.
На широкому плесі ріки,
Де русалок зелені коси,
Навсібіч розпливлися вінки,
А вода їх все далі відносить.
Тиша літала на крилах пісень,
Хвиля ніжно вінки гойдала.
Вже просинався розбуджений день -
Дивне свято Івана-Купайла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348543
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.07.2012
автор: Дощ