Три кроки назад в невідомість
Стираю граничну межу
Втрачаю пам’ять й свідомість
І правди уже не скажу.
Далеким здається небо
Не видно його із вікна
Та мабуть тобі і не треба
Щоб поруч буяла весна.
Самотньо лунає голос
Напнутий як дика струна
Лиш тиша виконує соло
Лиш тиша в цю мить одна.
Три кроки назад в невідомість
Над прірвою висне любов
За гранню хвилинна притомність
І в жилах твоїх стигне кров.
Не маєш права забутись.
І втратити власне ім’я
Давно вже пора позбутись,
Того що вона не твоя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348265
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: Ксенія Подільська