Так рветься слово - наче блискавиця...
Чия ж то на порозі "Москалиця"
Втирає сльози?
На крок назад з горлянкою - неправда!
Яка ж в сусіда всмалена принада -
Не на морози...
Із куфра діда витягти б трембіту -
Заголосити! Навперейми світу
Летить ватага...
Букети стрілок авангардних - злато?
І рве волосся сиво-журний тато...
Квасніє брага.
Гарем утрати. Любощі несправжні.
І душі, душі - темні і продажні!
Горбата жниця...
Ну чом - одним повіку гарувати?
А іншим... Плаче вже нерідна Мати,
Бо "Москалиця"?
(7.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348124
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Леся Геник