Я часто бачу уві сні дуель,
В якій безпомічно я вбитий,
І не тому, що я не бачив ціль,
А лиш тому, що я не вмію мстити.
Я часто бачу уві сні похід,
Скелясті і аж сині темні гори,
Де друг зривається і я за ним услід,
Лечу униз в незвідані простори.
Я часто бачу уві сні любов,
Що п’є п’янкий, але отруйний трунок,
І по моїх судинах він мов дощ,
Вже розливається від зустрічей тих суму.
Я часто бачу уві сні дітей,
Які не по вині своїй так рано помирають,
Я віддаю їм свою дюжину сердець,
Аби хвороби не косили їх мов в зграї.
Я часто бачу уві сні себе,
Ще молодий та змучений роками,
На одрі я прощальних вже пісень,
А поруч ті – із ким діливсь серцями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348040
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин