-Привіт!
-Привіт!Ми бачились раніше?
-Напевно,ні,та відчуття таке,що ми знайомі довго,цілу Вічність!
Й життя прожили разом не одне!
-Все ж дивна річ!Ти часто тут буваєш?
-Та майже кожну ніч.А ти?
-Я вперше.Тіло спить,а я на легких крилах,
сюди,подалі від людської метушні!
-Ходімо-ж покажу Світи далекі,
Істот,що вміють віддано любити лиш за те,
що ти така ж,даруючи любов, істота,
ні більш,ні менш!--земляни вже забули це!
-Ну як тобі?Ти зможеш так любити?
Чи зможеш найдорожче в жертву принести?
Не треба відповіді:час тобі летіти!
Захочеш,повертайся--ждатиму тебе завжди!!!
...Чи вічність,мить, триває це чекання.
Для кого як--безсмертний Дух й земна Душа.
Ніщо не вічне!Вічна формула кохання:
ОДНЕ дорівнює ОДИН прибавити ОДНА!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2012
автор: Інтроверт