Рвались хмари на смужечки білі,
Розпадались намистечком вниз,
Залишали краплинки на тілі...
Це був літа останній каприз.
Як же радісно в сонячну зливу
Танцювати удвох під дощем,
Одягтись у веселку грайливу
І відчути пронизливий щем.
Як же солодко в мріях скупатись,
По калюжах босоніж пройтись,
Всі клітинки твої відчувати —
Там, де душі навіки сплелись. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347919
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2012
автор: Lana P.