Моя любов живе у снах,
У дивних мріях і бажаннях,
Закрита в чотирьох стінах,
В моєму серці від страждання.
Вона захована від бід,
Злих язиків, чужих очей.
Щоби ніхто не бачив слід
Моїх заплаканих очей.
Моя любов живе в мені
І спопеляє жаром душу.
І губи змочені в вині,
Сприймати за причастя мушу.
Моя любов – вона моя,
Нестримна і несамовита.
Рожевим маревом буя
І цвітом спіненим сповита.
Моя любов, немов вулкан,
Із серця лаву вивергає,
Полонить феєричний стан,
П’янить, підносить і лякає.
Лякає виром почутів,
Палкою пристрастю ночей.
Я сам втопитись захотів
У глибині твоїх очей!
28.03.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2012
автор: Мирослав Вересюк