Заховай під сорочкою крила.
Стрімкий погляд очей погаси!
Зупини до польоту пориви
І надії усі полиши.
Вільним бути тобі не судилось,
Нема неба на грішній землі.
Двері клітки на мить відчинились
Й твої шанси надто малі...
Лиш крізь грати видніється небо,
Крила пнуться піднятись увись...
Тобі вільним бути так треба,
Але доля кричить: "Зупинись!"
Заховай під сорочкою крила,
Погаси волі вогник в душі.
Ти людиною бути повинен
І топтати землі спориші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347848
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.07.2012
автор: Ксенія Подільська