Купивши землю десь за містом, під ліском,
Доріжки рівненько просипавши піском,
Сім’я взялася за дизайн пейзажу.
Без зайвого зовсім ажіотажу
Розпланували, що садить і де,
Кому що до вподоби припаде,
Куди камінчик, кущик, деревце,
Куди мангальчик, щоб засмажити м’ясце…
От рік пройшов. Господар завітав,
Душею лише там відпочивав.
Бадьорив квітів щедрий аромат,
Ріс-підростав майбутній щедрий сад,
Пташині трелі серцю – мов бальзам.
- Це ж – щастя! – мовив тихо собі сам.
Аж тут з-за брами зиркає сусід.
- Ох! Тут у тебе все не так, як слід!
Я кипу книг уважно прочитав,
Статей уже немало написав,
Дизайн ландшафтний – це моє життя,
Розкажу, як довести до пуття
Це неподобство. Як товариш, як сусід
Зроблю, щоб все було у вас, як слід.
Ти не хвилюйся – покажу диплом!
Це не балачка п’яних за столом!..
Зітхнув господар скрушно, зажуривсь,
І соромно, і гірко – хоч топись!
Згодивсь на пропозицію митця,
Хоча в душі не здався до кінця.
Бо кожну квітку відчував душею,
То як же можна розпрощатись з нею?
Пересадить, добавити нових –
Авжеж! Та тільки як убити цих?..
…Так ніч не спав – роздумував, зітхав,
А зранку до сусіда завітав,
Щоб вибачення в майстра попросить
І все, як було, поки залишить.
За хвіртку взявсь – лишилася в руках,
Весь двір сховавсь в осоті й будяках,
Розкидані замшілі камінці…
Отак й застиг із хвірткою в руці…
Сусід іде поважно з-за будинку:
- Зберуся зараз, зачекай хвилинку!
- Та ні, мій друже, дякую за ласку,
Як раптом що – я попрошу підказку.
- Ех, темнота! Куди іде цей світ!
Щасливо! Не чіпай воріт!..
Так повелося, ніде правди діти, -
Є ті, кому за інших порадіти –
Це незнайомі серцю почуття.
Хтозна, чим їх, нащо кара життя…
А от поради й настанови – дай вчепитись,
Якщо й самому нічим похвалитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347720
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2012
автор: Innessanew