Ось 35 синок , спинися ,
Хоч на хвилинку , озирнися .
Зміни життєвий свій формат ,
Звільнись від німбу , від сонат ,
Які тобі зівсюд лунають ,
Немов святий ти , навівають .
Аби по твердому пройтись ,
З-за хмар на Землю опустись .
Щоб ти , як житній колосок ,
Знов силу з неї пив синок .
Нехай підтвердять небеса ,
Ця сила чиста , як роса .
Щоб не накликать Божий гнів ,
Ти бережи любов Батьків .
Образи , гнів не полишай ,
Аби пожИли ще , благай .
Не цілься в небі в журавля ,
Не у багатстві сенс життя .
Зіжми в кулак свою гординю ,
Тиж батько сам , мій любий сину .
Жадоба – то лиха стезя :
Ой не у золоті ферзя .
Не йди за нею , повернись ,
Не пізно ще , тож схаменись .
А ще скажу тобі дитино ,
Колись мій милий добрий сину .
Батьківських грошей не рахуй ,
Мудріш своїми покеруй .
Бо не робив ти мозолями ,
Не працював , як тато й мама :
Щоб ті часи , були згоріли ,
Коли ви грошики ділили .
Ось невісток чужих не «жмуть» ,
Бо їм батьки навряд дадуть …
І не наступлять ті на вила ,
Де нас нечистая носила .
Тож будь здоров , поздоровляю ,
І з днем народження вітаю .
Усі помрем , та нас згадай ,
Як час пливе … – його не згай !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347681
Рубрика: Панегірик
дата надходження 02.07.2012
автор: Дід Миколай