Мов чорний вéльон накрив душу,
Мов біль щось пошепки кричала –
Так підкрадалась неминуче
Біда, яку я не чекала.
І серце кров'ю облилóся,
Обличчя вкрилося сльозами,
Згадалось все, що не збулóся,
На що махнула я руками.
У чомусь я клялáся Богу,
Про щось Його в ту мить молила –
Та не вернути було того,
Чого в житті я не зробила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347235
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Тетяна Мерега