Земля муркоче тихо під ногами,
трава грайливо з вітром шелестить
і птах нічний у темряву летить –
так ніч гримить своїми кольорами.
Безшумно так, невимушено ніби
то візьме верхню ля, то йде в баси,
то різкий сплеск сполоханої риби,
то ніжний дзвін ще сонної роси.
А потім – раз! І тиша.. просто тиша…
і подих перехоплює тоді,
коли нічна, здавалось, пуста ніша,
усіма звуками вмить додає ходи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347231
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Eldunari