Звичайні двері. Такого ж стилю стіл.
Годинник до і після вибиває.
І ділить, ділить час навпіл,
Що повільно рікою спливає.
Що зробив, чого не встиг,
Де гордо впав, а де підвівся,
Все карбує час, усе, що зміг.
І десь у тілі тихо зачаївся.
А час - ріка судинами тече,
Змиває усі серцеві береги,
А там вдаряє водоспадом у плече,
І час втікає як розтоплені сніги…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347173
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2012
автор: vova_zip