(За російським поетом М.Заболоцьким. Вільний переклад)
Не дай розтліти свою душу
Над суєтою хай злетить.
Трудитись, працювати змушуй
Душа без тіла не болить.
Жени її аж через хащі
Веди етапом на етап,
Вона ж у тебе не пропаща,
Поквап її скоріш поквап!!!
Не дозволяй їй спати в ліжку
Як зірка в шибку загляда.
Зумій підставити підніжку –
Підніметься, бо ж молода!
А пожалієш свою душу,
Звільниш від прикростей, турбот:
Буде тебе трясти, як грушу,
Й лишить усіх твоїх чеснот.
Хапай її за що попало
Товчи і вчи до темноти,
Щоб не звикала як попало
З тобою знов по світу йти.
Вона ж раба твоя й царівна
Вклонитись може й полонить.
І грішне тіло їй не рівня:
Душа без тіла не болить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346988
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.06.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)