І менший вже цілунок, ніж пошана.
І ніжність більше пристрасті єдна.
І дурість пропадає, мов мана.
І до гріха все рідше очі манять.
Чи в щастя з віком падає ціна,
Коли у добровільних ти кайданах?
Життя розкуте - бісівська омана,
В союзі двох воно – височина!
Ми в теплім літі. Я і ти, кохана.
У нас онуки. Зморшки. Сивина.
Я, прокидаючись, дивлюсь щорана,
Яка ти ще прекрасна і хмільна!
28.06.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346966
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2012
автор: Рідний