Я знайшов тебе на бібліотечній
поличці,
і розділив твоє серце навпіл,
ввімкнувши за тридцять секунд мікрохвильову
приготував нам рими та сентенції,
квінтесенції,
Я розгорнув підручники по механіці та стенографії
ліхтарів,
та вирішив, що зміст тебе, набагато цікавіший,
аніж цих книжок.
Потім я довго мовчав, аж доки не проковтнув язик,
на мить я перетворився на маленького німого хлопчика.
потім ми стали грати з тобою у шахи.
ти перемогла адже ти книга.
Книги – розумніші за людей,
хоча люди їх і створюють,
занурюючи зачорнилені пера
в суглоби листків,
застромлюючи свої язики в горла паперових ляльок.
Коли мій язик якимось чином повернувся на своє місце
ми стали розмовляти про казкові країни, такі як Індія,
Пакистан,
де холодний метал чи то зброю
вироблять зі шкіри дельфінів,
а траву, збирають у не прогрітих ребрами сонця горах.
Я взяв тебе у долоні і відчув тепло,
адже я люблю книги більше за громадянські війни
та питну воду,
я харчуюсь тільки такими як ти, подібними тобі книгами,
та проте цілуйся з римами,
кохайся з легеневими крапками
сьогодні тобі ананда
сьогодні тобі радість
сьогодні ти головна в моїй голові
сьогодні ти головна в моєму мікрокосмосі слів і думок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346896
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.06.2012
автор: ImmortalPsycho