Не раби ми, хоч їх є доволі,
В нас Боги різні, в цьому біда,
Нам не бачити щастя і волі,
В України ж бо доля така...
Патріоти ще сплять по колисках,
Сатана вже керує церквами,
Яка їсть із корита - не з миски,
При ній будемо довго рабами...
Коли ступить козак на землицю,
Яка сили додасть і ума,
Україна тоді освятиться
І навічно відступить зима.
Патріоти зберуться на ВІЧЕ,
Закон кожному буде один
І розправлять раби тоді плечі,
І поклониться матері син.
І розквітне моя Україна,
Заблищить, як колись, куполами
І воскресне держава єдина,
Ми не будемо більше рабами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346878
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: Віталій Назарук