Привіт красуня.
Як Ти живеш
насправді??
Скажи!!??
От так
на чистоту
й без таємниць.
Прошу!!
Довірся, не соромся
і не бійся!!
Мені не байдуже,
що відбувається
у Тебе на душі!!
Я хочу знати.
Можливо можу я
чимось допомогти??
Ти лиш скажи!!..
Пробач мене,
за те, що я вже є
таким от дурнем!!
Я сам себе
за це картаю
і ненавиджу!!
За те,
що саме так
все відбулось.
Адже могло
все бути,
зовсім інакше.
Та ж ні.
Все трапилось
ось так,
через мою придуркуватість!!..
Прости!! Прошу..
Я тільки з часом зрозумів,
що справді втратив
цінний скарб!!
Прекрасну квітку,
яка могла цвісти
в моїм саду.
Та не судилось мабуть..
Як жаль,
що надто пізно осягаємо
ми, прості речі.
І розуміємо,
що щастя в нас під носом.
Та ми не бачимо,
й шукаємо його
десь так далеко,
куди й добратися
вкрай важко.
Прости мене,
прекрасна пташко!!
Я зрозумів нарешті,
але запізно.
Нажаль..
Люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346820
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: Fagotyst