Ми живемо у світі,
де не цінують
моральні цінності.
Де більшості
на них начхати.
Всім подавай
лиш славу, владу
й гроші.
А про потребу душ
вже мало хто піклується.
Воно їм ні до чого.
Мені по правді жаль
таких людей.
Вони нещасні
й бідні.
Вони існують,
не живуть.
Адже не можна жити,
не радіючи життю.
Не думаючи
про душі потреби.
Такі люди є мертвими
ще за життя.
Адже чи можна
почуватися живим,
коли мертва душа??
Не можна!!..
Та їм однаково байдуже.
А коли хочеш
чимось допомогти,
то допомогу відвергають
і ставлять стіну,
об яку розбиваються
усі старання й віра.
Тоді і ти
(хоч й не одразу,
але з часом)
облишуєш усі старання.
І вже втрачаєш
віру й сподівання на те,
що їх можна змінити.
І припиняєш
всю свою діяльність.
Задумайтесь нарешті,
люди!!
Подумайте про свої душі!!
Не тільки гроші й слава
існують в світі,
але й духовні цінності безмежні,
які щасливими нас роблять!!!!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346818
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: Fagotyst