Ідеш по вулиці, слухаєш улюблену музику, весьрозслабився. Люди метушаться в своїх справах і їм все рівно хто ти, і які втебе проблеми. В мп3 новий трек, який заставляє тебе загрузитися, задуматися.Проходячи повз храму, ти бачиш декількох жебраків. «Чому вони тут ? навіщо вонице роблять?» Починаючи спостерігати, помічаєш, що деяким з них потрібні грошілюбою ціною і вони ладні перегризти один одному глотку за нещасну копійку. Якне дивно саме ця частина отримує найменше симпатії людей. Інші давить нажалість, але вони ніколи не дивляться в очі. Можна зробити виснвок: їм все однона людей, в їх погляді лише сарказм і презирство. І тут помічаєш старенькогодідуся який стоїть осторонь. Він стоїть прямо, не горблячись. Посмішка на йоголиці така приємна, що заставляє самого посміхнутися. Незрозуміло чому всі людикидали йому найбільші пожертви. Хммммммм Хоча зрозуміло. Від ньоговипромінювалося тепло і душевна рівновага. Дідусь дивився на людей невідводячипогляд. Проходячи далі, ти відчуваєш його погляд в себе на спині. Але неосуджуючий, а добрий, як батьківський. І знаєш, після цього стає добре на душі,спокійно і всі проблеми відходять на інший план. І тоді починаєш розуміти місіюістинного жебрака. Він стоїть не для того, щоб ти йому щось дав, а сам ділитьсяз оточуючими теплотою своєї гарячої душі.
П.С. не забувайте про милостиню. Добро вертається в сто крат=)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346799
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: АЙВЕНГО