Ішла киця вулицею темною,
Йшла самотньо в тиху літню ніч.
Називав кіт її нікчемою.
Ти нікчемною її не клич.
Йшла несміло, в грудях порожнеча,
Очі опустила до землі.
Грішно побажала собі смерті
І кохання, радощі тобі.
Вона йшла, гордістю повита,
В ноги вона кланятись не буде.
Її доля з мережива шита,
Мереживо, що іншим служить людям.
Вона йшла, танцювала ламбаду,
Адже сумно було на душі.
Хтось про неї напише баладу,
А озвучать її комиші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346711
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Ніка Мельник