Іду вперед, дивлюсь кудись в дорогу.
Стежини переплелись навмання.
Іду вперед, не дивлюсь нінакого.
Що є той хтось, хто шлях призупиня.
Так швидко йду, ламаючи тривоги,
зриваючи квітки, плоди, гілля.
Тепер мені не треба перемоги,
бо поряд сила, щастя, почуття.
Я йду вперед, ламаю перешкоди.
Я всеодно завершу довгий шлях.
І будуть на шляху такі пригоди,
що займуть цілий світовий розмах.
І я не буду плакати в дорозі.
Для сліз немає місця у житті.
І не зупинюсь на чужім порозі,
бо всі тривоги більше не мої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346710
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: angelo4ok