Тихо! Чуєш десь там увісні навшпиньках приходить Мрія,поселяється у темному куточку душі і вмикає світло. Вона освітлює шлях усім людським почуттям і навіть сліпа Любов з поводирем Сумнівом обертається на те Світло. А потім приходить Розум і живе поруч. І ось Маленька Мрія стає Метою Всього Життя.
Спитай себе! Якого кольору небо? Блакитне,синє,зі сталевим відблиском,графітно-сіре,металево-чорне,перламутрово-рожеве,полум'яно-оранжеве,бузково-фіолетове чи артеріально-червоне.А може воно просто змінює маски,щоб ніхто не бачив його Справжнього...
Послухай! Свавільне шепотіння Вітру змусить поборотися,задуматися і подивитися на світ по-новому.Як Вітер блукає між кожною волосинкою,оминає її
так і ти шукай себе і не зважай на перпони на шляху....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346678
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Just another