Крокує тінь…

Крокує  тінь  за  теплою  ходою.
Десь  чути  стукіт  ще  живого  серця.
Іду  сама,  віч-на-віч  із  собою.
Моя  любов  давно  не  продається.

Крокує  тінь,  я  бачу  її  очі.
Такі  самотні  і  налиті  болем.
Зникають  у  нікуди  тугі  ночі.
І  пахне  ранком  і  глибоким  морем.

Крокує  тінь,  у  неї  довгі  коси.
(а  він  хотів  обрізати  волосся).
А  десь  у  полі  впадуть  стиглі  роси
на  ще  не  торкане  ніким  колосся.

Моя  любов  давно  не  продається.
І  моя  тінь  залишиться  зі  мною.
Я  ще  жива  допоки  б'ється  серце.
Я  не  сама,  допоки  є  собою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346487
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2012
автор: Юлія Гординська