Дихнути нічим, піт ще й ллється,
Хоча нічого не робив,
Потрапив в сауну, здається,
Немилим став у спеку Львів.
Всюди нагрілося каміння,
Машини випускають дим,
Мов випробовує терпіння
Львів’ян парня серед цих днин.
Сміється наче зверху сонце,
Жаданий прохолоди смак.
Ми прагнемо сховатись скорше
У затінках та по хатах.
Не хочем спеки ми такої,
Хай буде трішки свіжо нам,
Щоб легше дихалось у Львові,
Щоб не п’яніли без сто грам.
26.06.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346369
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 26.06.2012
автор: С.Плекан