Не треба їсти поїдом
Насамперед, - СЕБЕ,
Коли щось не влаштовує
В твоїм житті тебе.
Хвороби всі від нервів,
Від самопоїдання,
А нерви не відновляться, -
Для чого ті терзання ?
Душевні і тілесні,
Коли вже відбулось, -
А скільки ще додумалось ?
І з нервами вплелось
В буденну ситуацію,
Яка була, - й нема
І бісером навздОгін
Метати вже дарма …
Є інша ситуація, -
Подія за горАми,
А ми вже вислуховуєм
Знервовані програми,
Що так буде, і сяк буде,
І взагалі, - кошмар !
Нічого не відбулось ще, -
Та місце є для чвар.
Незрозумілих натяків,
Мовчання і дуття …
Для чого так калічимо
Ми власнеє життя ?
В житті все може бути,
Таке , що й не збагнеш,
Життя гіркі колізії
Ніяк не оминеш.
Не треба дивуватися,
Не все в наших руках,
Поменше нервуватися
У кожного свій шлях
І всіяний він тернами
Й не оминути ран , -
Ще й мазохізм в придачу ?
Тут кожен собі пан !
25.06.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346235
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.06.2012
автор: Олекса Терен