Колись я знов буду вигадувати ставки і океани
так подобається дивитись коли вони йдуть спати
і колисати їхнє ліжечко, розповідати якусь брехню,
хтось називає це казкою, насправді, то набір слів,
можливо, читаючи це, ви теж подумаєте, читаючи...
люблю їх пестити, ритуал нагадує лавину місячної ночі
що сходить гіганським хвилями і врізається в центр,
тім"я, щоб від обіймів воскреснути в царстві живих.
Боляче коли вони помирають, не хочеться навіть існувати,
ти просто бачиш "ніщо" в мегапікселях якихось камер,
і думаєш що Цой все таки живий...ти прокидаєшся...
добре, вставай і змінИ світ...зніми чужий кожух...
стань нарешті собою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346205
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 25.06.2012
автор: rainbow light