Ти ж знаєш, я без пульта звісно,
Кнопка лише червона,
Спокою руйнівник я не злісний,
Упала напів не корона.
Все. Я вимикаюсь.
Невже ти питала про справи,
Давно не читала вірші?
Дякую що спитала,
Можливо не занадто пізно,
Ні, але ж…
Розплавила мою уяву,
Теж…
Я сумую і знаєш, мені все ж цікаво,
Брехала ти чи не брехала:
Про текілу і сигарети звісно.
Так, я усьому не вірю,
Я теж не занадто залізний,
На правому повороті
Повернув не вправо.
Розвернутися не запізно, …зупинився рух.
Мабуть скажу я знаю,
А не не знаю.
Моя героїня напівбажана,
Тебе напів знову не бажаю.
Любов’ю зґвалтувати кохана,
Такі мої справи і без тебе і з тобою,
Якийсь я для тебе рваний,
Як завжди, думай що чудово.
Не знаю твої вже плани,
Початок, кінець – знову…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345999
Рубрика: Панегірик
дата надходження 24.06.2012
автор: КРІПАКОС