Зоряний шлях малює вісімки,
бо Всесвіт, то безкінечність.
Думки та мрії навипередки...
Як дошкуляє безпечність!!!
А хочеш тілами зтанцюємо долю,
босоніж ввірвемось до раю. ЧИ в ПЕКЛО?
Я у безпеці, бо ти таки поруч
І відстані нібито стерті...
Уяву роздмухує серце...
і пам`ять побита...
Забула про себе, про дім й про батьків.
Червоне вино на підлозі розлито,
А пляшка у друзки. Ти ЦЬОГО хотів?
Забудькуватість йде мені на руку,
бо кожен день я ВІЛЬНА, наче птах...
Не маю НІ ХВИЛИНИ на спокуту,
Забувши губи на його губах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345942
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.06.2012
автор: Мишель деЛакруа