Стиглими медовими вустами
Цілувалось літо на зорі.
Його кінь під диво-стременами,
Вибивав копитом у дворі.
Червоніють щічки у коханки,
У ромашках - коси запашні.
Пристрасні, до полум’я, світанки
Й намистини згублені в стерні.
Таємнича звабниця - розкішна,
Носить в лоні, літечка маля.
За плоди, пробачили, що грішна
Любляча спокусниця - земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345922
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2012
автор: Любов Чернуха