Черства-черства
Практично істота
Прибита Загнана
Cпантеличена
Німа-німа
Моя робота
це сотні тисяч слів без звуку
Давай без звуку
Не гладь руку
Не торкай плечей
Пече
Не пхай речей
Я не сприймаю
Все це знаю
Вже не має того що я знаю
Що я знаю?
Що я коли небудь знала
Все впало
Згоріло розвіялось рокралось
Безликими мешканцями мого розуму
Не знайдені файли і чорні діри
Всі шкіри хочуть тепла
І всі мені кажуть що я ніжні і біла
Ще вчора думала що я щось знайшла
Ще вчора думала
сьогодні бачу
Не втратила
Не отримала
Не усвідомила
Не загинула
Не прийняла рішеня
Зпсувалася
Згорділася
Зніміла
Рефлексом
Блювотним
Зводить щелепи
Любовні сонети
Життя разом до скону
Що ж ви вбили в мені?
Що я стала якимсь леприконом
Не виношу слів по щасливе майбутнє
Вздригаюсь від суконь, карет коровАїв
Слів про спільну постіль
Дітей і слів
Я вздригаюсь від слів.
Несприймаючи слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345873
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Без Квітів