Як рано говорити про кохання,
Довіку клятва – через тиждень біль;
Не знати радість – знати розставання;
Де кровоточить прикладати сіль.
Ще юний цвіт, невинна ще думками,
Ще тільки мріяти, молитись і рости.
А вже життя покрилося жнивами,
І як же важко ці жнива нести.
Безлика смерть чекає за дверима,
Сидить, сміється, п’є щораз до дна.
Та поки я ще зовсім невловима,
Не доторкнеться до мого чола.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2012
автор: Olko