Монолог

Ну,  ще  хоч  раз  явись,  прекрасний  музе  -
Твого  натхнення  бракне  повсякчас.
Самотність  жалить  душу,  мов  медуза.
А  я  чекаю.  Де  він,  мій  Пегас?

Як  і  колись,  молюся  на  світанні.
Ні,  не  журюся  -  прагну  до  зірок.
Хоча  не  таланить  мені  в  коханні,
Зате  у  вічність  придбано  квиток.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345644
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.06.2012
автор: Анна Вейн