Вона хотіла навіть просто жити
I просто, без вагання, всіх любити
Хотіла ніжитись в роси серпанку,
Тонути у блакиті неба,
Лежати у траві по шию..
і мріяти, як зараз мрію..
Але миттю лани,
всі окороплені кров'ю,
замовкли..
Потемніли поля,
полетіли кудись
журавлі.
І неначе поворот,
переворот не лиш в світі,
в свідомості -
Все змінилося враз,
і назад вже нема вороття..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345619
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2012
автор: Чхайло Анна