А може це й спочатку був не ти?
Не ти тримав мене за руку міцно
І обіцяв мене любити вічно,
Напевно це насправді був не ти...
А може це була тоді й не я
Забула небо я з тобою з головою
І в океані знашою любов*ю
Пливла у хвилях мрій також не я...
Це був лиш вирваний кусочок щастя з літа,
Мого твого чи нашого незнаю.
І те,як шепотів мені "кохаю"
І забували ми про все на світі.
А ти мене і на руках носив,
І мрії ми ділили пополам
Я іншим шепотіла "не віддам"
А ти б такого і не допустив.
Цебув лиш втрачений кусочок літа
Заповнений лиш спогадами й снами
Все інше стачено безжально було нами
Забуто на краю чужого світу...
А може ти й спочатку був не Він?
Бо повернувшись у реальність нас не стало.
Можливо сонця тут занадто мало
І серце рвется із бетонних стін.
Тут ти не Він...Верни мене туди
Де сонце сходить з-боку океану...
І пахне у повітрі трохи п*яно...
Де на піску твої й мої сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345578
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2012
автор: Мартінка Джей