Уже не ті мої літа,
Щоб як хлопчисько - з моста в воду.
Але ж як сонячно світа
Мені твоя ранкова врода!
І очі лагідно несуть
У злотовир - озера світлі.
В тобі єдиній мудра суть
Життя мого на білім світі.
За що тоді любов така,
За що увага твоя мила?
Весна із кров'ю витіка,
Проте не склала дужі крила.
Це знать однак тобі не слід -
У тебе інший лет і висі...
У кригу - серце!..
Й тане лід,
Коли ти просиш: "Озовися!"
21.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2012
автор: Вячеслав Романовський