А я посміхалась. Крізь відчай і сльози.
Крізь звуки плачу трембіт.
Коли за вікном панували морози,
І ніби здурів увесь світ.
А я посміхалась, коли в душі води
Ріки-Амазонки текли.
Коли виривала хвилини свободи
У долі. Ось так і жили.
Коли поцілунки палкого світанку
Залишили слід гіркоти,
І вніч підійшла у кривавім серпанку,
А як ще потрібно іти?
А я посміхалась. Тебе виглядала.
Інші мені не потрібні.
А я реготала, на спокій чекала,
А спокій не знала. О,ні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345544
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2012
автор: Ніка Мельник