Любовi монолог

Прокинулася  знову,посмiхнулась.
Скорiш,навiть,не  спала,так,дрiмала-то  я  з  вами,то  вже  десь  пiшла.
Куди  iду-  нiхто  з  людей  не  зна    дороги.
Раз  вже  пiшла-назад  повернення  нема.

Як  кинешся  шукати:не  шукай,не  треба!
Тiльки  дарма  змарнуєш  цiнний  час.
Сама  знайду,скажу,впускати  в  душу,чи  остерiгатись.
Уважно  тiльки  слухай,не  прогав  свiй  долi  шанс!

Велику  владу  маю  я,безмежну!
Над  Божими  iстотами,i  не  завжди  чекай  добра
вiд  мене.Iнколи  я  роблю  так,
що  очi  сяють  вiчним  щастям,
але  бува,що  очi  бачуть  вiчний  мрак!

Весь  свiт  ваш-це  переплетiння
братiв,сестер  моїх-Бiль,Щастя,Радiсть  i  Печаль.
Для  кожного  свiй  час,i  мiсце,i  дорога.
Бог  сили  дав  тобi,то  як  прийдеться-гiдно  зустрічай!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2012
автор: Інтроверт