Ой на голому камінні
Посадила свій садочок.
Прикладала руки, вміння,
Ледь помітний моріжочок
Голе те каміння вкрив.
Ні деревця ,а ні квітки.
Лиш суцвіття важких брил -
Мовчазні, холодні свідки
Боротьби з святим пророком,
Що насіння розсівав,
Та й промовив ненароком:
-А щоб хто надію мав
Урожаєм величатись -
Знайди землю благодатну!
Нащо з богом сперечатись,
Вклавши працю семикратну
Я на голому камінні
Ці зелені паростини
Захищатиму сумлінно
До останньої хвилини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345467
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Раїса Кириченко