За вікном вже небо плаче гірко
І Зевс пускає стріли вогняні,
Та хмари заховали вже ту зірку.
Яка була так дорога мені.
Дощ поверта мене в моє дитинство,
У вічно безтурботні, світлі дні,
І спогади зринають в танці крапель,
Зникаючи відразу ж вдалині.
Очі за вікном шукають дива,
Шукають знову ті щасливі дні.
Та дощ безжально і, водночас, так красиво
Сховав веселковим потоком миті ці.......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345359
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: dark_angel23