Сидить дівча, а очі повні смутку,
Фіранки вже опущені на ніч,
Всі сльози в неї зібрані у жмуток,
Та серце стиха промовляє річ.
Не плач, дитино, не сумуй, не варто,
Відкрий вікно для щедрого тепла,
Життя не раз іще пограє в жарти,
Будь сильна по житті, а не слабка.
А хто образив, не носи у серці,
Повір, що ще появиться плече
І ще знайдуться ключики від дверець,
Кохання в однім руслі потече.
Запам’ятай! Пройдуть твої морози,
Це біль кохання вперше – все пройде,
Любов свою ти стрінеш на дорозі,
Що по житті з коханим поведе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345329
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Віталій Назарук