Він малював її нагою, без емоцій,
Не бачив жінку, бачив персонаж
І від звабливих форм в одному кроці,
Вдихає тіла змішаний купаж.
А пензлик знову руйнував формати,
В нього своє уявлення краси.
Відкрив фантазії златі пенати,
Бойкот стандартам він оголосив.
«Шедевр!» - кричали грізні критикани,
«Відстій» - шептався виставковий зал.
А юна діва - образ бездоганний,
Шукала в тіні чорних покривал.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345243
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Любов Чернуха