Закотилось сонечко -
Ген, за небокрай;
Час вже спати, донечко, -
В ліжечко лягай!
Огорнула ніченька
Гори і степи,
Ти заплющуй віченьки
Й солоденько спи.
Я оберігатиму
Твій чудовий сон,
Пісеньки співатиму,
Тиші в унісон.
А як Місяць литиме
Світло у вікно,-
Я його гонитиму! -
Хай летить воно
У степи широкії,
На гірські хребти...
У моря глибокії,
Місяцю, світи!
Йди від нас хутесенько!
Доні не будИ!..
Спи, моя ріднесенька,-
Снів казкових жди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345209
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Василь Царинюк