Закохана до знемоги…

Я  закохана  так  до  знемоги,
Зачаклована  твоїм  цілунком.
І  тобі  поклонюся  у  ноги,
Що  ти  долі  став  подарунком!

Я  з  тобою  про  все  забуваю,
Про  тривоги  і  смутки  буденні.
В  мене  крил  нема,  та  літаю
Десь  за  хмари  високі  щоденно!

Лиш  би  це  не  минулось  з  роками,
Лиш  би  вогник  той  не  погас.
Хай  любов  ця  назавжди  з  нами,
Хай  навік  поєднає  нас!

Крізь  дороги  і  через  роки,
Я  скажу  тобі  :"Любий  мій,
Як  колись  доторкнись  до  руки,
І  від  шалу  кохання  млій!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345130
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Оксана Гринчук